В ремонті часто доводиться стикатися з багатьма неприємними, але вкрай необхідними заходами. Так не можна обійти ошкурювання стін після шпаклівки для подальшої обробки і декорування. Нижче дана інформація про те, що передбачає ця процедура, а також, як правильно її проводити і з використанням яких матеріалів.
Необхідність шліфування і необхідний інструмент Процедура полірування поверхні після шпаклівки необхідна через те, що навіть самий тонкий шар шпаклювальної суміші залишає поверхню стіни не зовсім рівною. Є дрібні горбки, нерівності, що з'являються від грубої роботи шпателя. Тому через день-два потрібно проробити шліфовку стін.
Не можна забувати, що перед грунтовкою після шпаклювання йде процедура шліфування поверхні. Для процедури шліфовки потрібно обзавестися набором потрібного інструменту і матеріалів: • Шліфувальний брусок; • Наждачний папір або абразивна сітка на вибір; • Губка для шліфування; • Стремянка; • Засіб освітлення;
Шматки паперу або сітки закріплюються в бруску. Способи шліфування: плюси і мінуси матеріалів Перш ніж щось робити, потрібно визначити, чим виконувати роботи. Для ручної роботи можна вибрати сітку або наждак, що підійде, буде залежати від різних факторів. Зате ручний спосіб дозволяє робити роботу навіть в самих важкодоступних ділянках.
За і проти абразивної сітки: • Плюсом матеріалу є перфорація на поверхні. Це допоможе будівельного пилу просочуватися крізь отвори і не дати забитися сітці, що відбувається з наждаком. • Заміна шматка в бруску проводиться у міру її зносу. Визначити його ступінь можна за зовнішніми характеристиками - вона почне рватися, або по ефективності роботи. • У продажу сітка вже потрібного розміру під брусок, тому нічого додатково робити з нею не потрібно. Головне вибрати потрібний за розміром шматок. • Мінусом абразивної сітки можна назвати висока вартість.
За і проти наждачного паперу: • Головним мінусом матеріалу є постійне забивання в процесі шліфування будівельним сміттям. Тому її потрібно набагато більше, ніж сітки. • Плюсом можна назвати велику різноманітність товару: шматками, рулонами, маленькими роликами. • При покупці вже готових розкроєних шматків ціна наждака збільшується. Машинна шліфовка буде потрібна для великих площ, але врешті все одно не обійтися і без ручної роботи шкіркою. Серед переваг машинного способу можна виділити більш швидке виконання робіт і практичність. Хоча й не можна в результаті отримати якості ручного методу. Крім переваг і недоліків різних матеріалів та інструменту на їх вибір впливають і інші фактори.
Вибір наждака для ручної шліфовки Велике значення при використанні наждака має зернистість матеріалу. Цей показник можна дізнатися з маркування абразиву. Імпортний наждак має вказівку «Р» і цифри 24-600. Цифровий показник позначає розмір зерна, тобто, чим менше цифра, тим більше зерно. Значить робити інструмент для шліфування краще з більш дрібного абразиву з великим числом, щоб ефект не був занадто грубим.
Найбільш часто використовують імпортну продукцію з наступними показниками: Р60, Р80, Р100. Вітчизняна ж папір має маркування 4-80 і приставку Н, наприклад, 25-Н або 8-Н. Тут підвищення цифри означає і підвищення зерна. Але у вітчизняній продукції є один нюанс - найдрібніший абразив позначається М-40. Якщо говорити за шліфувальну сітку, то робити вибір на її користь потрібно, коли необхідно зменшити витрату матеріалів. Вибирається зернистість сітки за таким же способом, як і імпортний наждак.
Технологія ошкуривания шпаклівки При будь-якому матеріалі і інструменті існує певна технологія проведення процедури. Нижче описана послідовність робіт та їх опис. Алгоритм зачистки стін:
• Просушка нанесеною шпаклівки. Ні в якому разі не можна ошкурівать сиру поверхню, так як брусок з насадкою буде забиватися матеріалом, утворюючи на стінах глибокі борозни. • Пристрій інструменту. Папір або сітку в шліфувальний брусок закріплюють так, щоб насадки не зміщувалися.
• Підготовка приміщення. Перед тим, як що-небудь робити, потрібно одягнути респіратор, окуляри, шапочку та рукавички. Всі поверхні в приміщенні потрібно накрити поліетиленом, щоб зберегти їх в чистоті й схоронності. На етапі підготовки потрібно потурбуватися і про якісний освітленні. • Чистова затирка. Поверхня обробляється грубим абразивом, підійде наждак із зернистістю 60. Ліквідуються найпомітніші нерівності під боковим освітленням від переносної лампи. Бруском з абразивом проводять круговими рухами без сильного натискання, в іншому випадку можуть утворитися смуги. Також не варто затримуватися довго на одному місці, щоб не отримати в результаті ямку.
• Заміна абразиву. Наждачний папір тепер замінюють на більш тонку і продовжують роботу, видаляючи сліди попереднього етапу шліфування. • Полірування кутів. Поглиблення створюється максимально чітке на стиках за допомогою бруска або просто шматка наждачного паперу, складеного навпіл. Модно також використовувати губку для шліфування, у якої зрізаний кут. Не варто використовувати для цього тертку.
Поради фахівців Щоб робота вийшла максимально якісною потрібно дотримуватися деяких правил і рекомендацій фахівців. Так роботу потрібно починати зверху, просуваючись вниз, щоб будівельний пил від шліфування не потрапляла ні на інструмент, ні на чисту стіну. Також потрібно стежити на станом паперу або сітки, замінюючи її вчасно на нову. Заощадити матеріал при необхідності його заміни можна шляхом промивання насадок. Але в цьому випадку подальшу роботу можна здійснювати тільки після їх повного висихання.
Не можна використовувати в роботі пошкоджені шматки паперу. Якщо на стіні є западини більше 1 мм завглибшки потрібно перед шліфуванням заповнити шпаклівкою і тільки після її висихання можна затерти поверхню набіло. Приступати до грунтовки (бажано глибокого проникнення) після етапу шліфування можна тільки після очищення поверхні від пилу. Для цього підійде пилосос. Щоб кінцевий результат підходив для обраного декоративного покриття, потрібно правильно вибрати зернистість абразиву. Так для шліфування стін після шпаклівки під подальшу фарбування рекомендується використовувати абразивні матеріали з маркуванням Р600, Р 800, терки і губки для шліфування. Можна перевірити вірність вибору експериментом.
Потрібно провести по стіні папером, якщо на поверхні залишаться подряпини, то потрібно взяти матеріал з більшою зернистістю. Інакше, можна в наслідок отримати неідеальну гладку стіну і фарба попросту не приховає ці дефекти. Для підготовки стіни під поклейку шпалер краще брати насадки із зернистістю Р-400. У цьому випадку наявність ямочок і дрібних подряпин допустимо.
