Свердлильні верстати - це спеціальні пристосування, що використовуються в роботі з металами, деревом, пластиком і т.д.
За допомогою дриля робітники виконують величезну кількість функцій, на виконання яких підручними засобами йшло б величезну кількість часу.
На щастя, сам верстат не являє собою щось занадто складне в плані конструкції або збірки, а тому його цілком реально зібрати своїми руками. Причому саморобний свердлильний агрегат буде мало чим поступатися стандартним заводським моделями.

Загальні відомості
Як вже зрозуміло з назви, свердлильний верстат використовується переважно для свердління деталей. Однак це не єдина його функція. Працює він за рахунок використання сили електродвигуна.
Електродвигун обертає свій вал, який передає зусилля на шпиндель або основний обертальний елемент верстата.

До шпінделю вже приєднують патрони, перехідники, втулки і самі свердла. Таким чином, верстат по суті являє собою зафіксований в стабільному положенні механізм, що може свердлити підставлені деталі протягом тривалого часу.
При цьому від людини в роботі з ним потрібно тільки вчасно підставляти деталі, регулювати їх положення і саму роботу агрегату.
Погодьтеся, це набагато простіше і зручніше, ніж якщо б працювати вам довелося вручну. Мало того що ручне свердління не може похвалитися високою точністю.
Адже людині необхідно завжди правильно підбирати кут докладання зусиль. Причому помилка навіть у кілька градусів може бути фатальною. Так і тривалий час в такому темпі навіть найдосвідченіший робочий витримати не зможе.

Зовсім інша справа виходить, коли в роботі використовують свердлильний верстат. Тут вже вам треба тільки зафіксувати деталь у лещатах (якщо лещата не йдуть в комплекті, то їх слід докупити або зробити саморобний варіант), а потім запустити верстат.
Інші дії, хоч і будуть вимагати від вас пильної уваги, але все ж віднімають набагато менше часу і зусиль.
Чого тільки вартий той факт, що саме винахід повноцінних електричних верстатів стало справжнім проривом у сфері виробництва деталей і механізмів. До цього промисловці не могли істотно підняти темпи збірки, так ручна праця просто не давав достатнього імпульсу.

Конструкція верстата
Найпростіше створювати саморобний свердлильний верстат з підручних засобів. Тим більше що в роботі вам буде потрібно не так багато деталей. Та й самі деталі можна підбирати з усього, що є під рукою.
Ми ж у цій статті будемо розглядати збірку верстата з рульової рейки, як одного з найбільш ефективних зразків, якщо розглядати саморобні інструменти.
Але колись потрібно розібратися з конструкцією верстата, а також усіма його складовими. Без розуміння цих базових принципів вам не вдасться впоратися з роботою.

Отже, стандартний свердлильний верстат складається з:
• Станини;
• Спрямовуючої основний рамки;
• Держателя під робочий механізм;
• Робочого механізму;
• Додаткових елементів (патронів, гайок, втулок, свердел);
• амортизаторів або пристрою, що використовується для маніпуляції становищем свердла;

• лещата (опціонально);
• Блоку харчування (опціонально);
• Ручек для обертання механізмів, передавачів зусиль і т.д.
У самій конструкції теж немає нічого складного. Станину кріплять, як підставу. Якщо розглядають настільний зразок (а саморобний верстат в абсолютній більшості випадків є настільним), то станина тут буде і підставою, і стабілізуючим фактором, і кріпленням під пристосування типу лещат.

До станині також кріплять основну рамку, на якій і тримається весь механізм. До рамки приєднаний тримач, всі додаткові елементи і амортизатор. Якщо амортизатор регульований, то до нього приєднується ручка.
У невеликих верстатах амортизатор може бути пружинним, але ми розглядаємо більш стабільний зразок, де замість амортизатора буде розглядатися рульова рейка від автомобіля ВАЗ.
До основної рами також кріпиться сам движок верстата, а до нього вже підбивають шпиндель і все перехідники. Блок живлення є тільки в моделях, в яких движок встановлюється окремо і не може приймати на себе стандартні навантаження від побутової мережі.
Лещата теж використовуються опціонально. Вірніше, використовувати їх просто необхідно, але в комплекті навіть із заводськими моделями вони йдуть вкрай рідко.

Підбір відповідних елементів
Збирати саморобний верстат доводиться їх підручних засобів, тому вибору окремих деталей для конструкції треба приділити серйозну увагу.
В першу чергу підбирають матеріал для станини. У легких верстатах, типу агрегатів для друкованих плат, станину можна робити навіть з міцного дерева, попередньо зміцнивши її сталевою пластиною і гумовими ніжками.
Але так як ми розглядаємо куди більш серйозний агрегат, то і підходити до його складання треба по-іншому.
Станину тут можна вибирати тільки з металу. Причому підійде саме важка пластина або щось подібне. В пластині необхідно просвердлити отвори під майбутні лещата і притискні планки.

Ідеальним буде варіант, якщо вам вдасться прикупити мобільну або ж зняти стару станину з древнього настільного верстата. Тут вже дивіться за своїми можливостями.
Основна стабілізуюча рейка виконується з куточка або швелера. Його товщина повинна бути не менше ніж 3 мм. Тільки така деталь здатна витримувати навантаження, не дасть вібрацій і люфту.
Тримач під робочий механізм роблять теж зі сталі. Тут уже підбір ведеться в залежності від самого двигуна, який мають намір використовувати. Його розглянемо трохи пізніше.
Основний нюанс в подібній схемі саморобного верстата полягає в тому, що для його збірки використовуються деталі з рульової рейки автомобіля. Це пояснюється її компактністю і унікальними можливостями.
При обертанні рульова рейка може піднімати або опускати зафіксований на ній механізм. Причому маніпуляції ведуться дуже ретельно, аж до міліметра.

Плюс, на багатьох рульових рейках є можливість ослаблення або посилення напруг, що призводить до можливості тонкого регулювання її роботи.
Ручки бажано знімати з готових верстатів, але можна створювати і самостійно. Точно так само при необхідності рекомендується користуватися виробничими патронами і втулками. Благо, дістати їх дуже легко.

Підбір робочого механізму
Що цікаво, робочий механізм в саморобному свердлильному верстаті може бути не тільки традиційним, але й істотно спрощеним.
Мова йде про заміну двигуна і блоку живлення вже готової дрилем або агрегатом для свердління бетону, металу і т.д. Ці переносні інструменти мають практично ті ж габарити, що і звичайна дриль. Проте їх потужність дозволяє свердлити метал без будь-якого серйозного опору.

Все що від вас вимагається в такій схемі, це прикріпити дриль декількома скобами, попередньо зафіксувавши її в правильному положенні. Вона повинна бути спрямована повністю перпендикулярно до основи верстата.
Якщо розглядається схема верстата з рульової, то тут використання дрилі навіть переважніше. Та й часу на його збірку у вас піде набагато менше.
Другий варіант - установка асинхронного двигуна від якогось електроприладу. Тут вже при складанні своїми руками доведеться повозитися довше. Але загалом, технологія залишається все тією ж.
Етапи збірки саморобного верстата з рульової
Звернемося ж безпосередньо до технології складання верстата. За основу візьмемо схему з використанням рульової від автомобіля ВАЗ та готової дрилі, яку треба тільки зафіксувати і правильно підключити.

Етапи роботи:
1. Розбираємося зі станиною, монтуємо її в правильному положенні.
2. розточувати в станині пази і отвори під майбутні лещата.
3. Монтуємо основну рейку з куточка або швелера.
4. Кріпимо до неї рульову.
5. Монтуємо на рульову ручки, регулюємо її хід.
6. Встановлюємо на верхню частину рульової кріплення під дриль.
7. Монтуємо дриль в правильному положенні, регулюємо кут її нахилу.
8. Остаточно фіксуємо робочий механізм.
9. Підводимо всі дроти, дотягуємо болти, тестуємо систему.

Як бачите, нічого складного в цій справі немає. Істотно спрощується процес за рахунок використання вже готових рішень, таких як дриль і рульова. По суті, вам потрібно тільки зібрати їх все воєдино і переконатися в тому, що збірка пройшла правильно.
Відмінності при складанні верстата з асинхронним двигуном
Якщо ж ви збираєтеся використовувати окремий движок, то тут вже доведеться трохи подумати. Сам по собі движок хоч і створює зусилля, але їх ще треба якось передати.
Часто движки в такому випадку монтують паралельно рульової, а сам механізм встановлюють з іншого боку. Передача зусиль ведеться за рахунок стандартного механізму з двох коліс і ременя. Шпиндель на валу можна брати заводський, до нього ж підводять патрон і всі інші деталі.

Також движку напевно буде потрібно окремий блок живлення, який розташовують на станини або біля неї. Та й всю конструкцію краще буде приховати під металевим або дерев'яним корпусом. Щоб уникнути можливого засмічення, поломок або нещасних випадків.