Такий важливий крок, як придбання та встановлення нової ванної з метою змінити вже застаріле виріб, супроводжується деякими супутніми роботами, серед яких можна назвати підводку труб, зміцнення основи, обробку приміщення та інше. При всьому цьому дуже важливо не забути про злив-перелив ванній.
В деяких випадках можна зустріти іншу назву — сантехнічний сифон. Потрібен він для того, щоб контролювати і підтримувати на потрібному рівні воду. У його відсутність різко підвищуються шанси виникнення такої неприємної ситуації, як підтоплення сусідської квартири. Безумовно, злив-перелив для ванної є невід'ємною її частиною, без якої нормальне використання ванної за призначенням буде неможливим. Принцип роботи даної системи важко назвати дуже заплутаним, в якому може розібратися тільки досвідчений майстер. У ванній і раковині завжди можна спостерігати два отвори, з яких верхня називається переливом, а нижнє — зливом.
З'єднання двох отворів з каналізаційною трубою відбувається за допомогою так званої обв'язки. Воно здійснюється через сифон для ванни з переливом, що дає можливість набирати ванну, не боячись при цьому, що трапиться витік рідини на підлогу, крім того, дозволяє уникнути появи неприємного запаху каналізаційних відходів, який може доходити з труби. При підборі відповіді, який злив-перелив для ванни краще, видається три доступних варіанти.
Може застосовуватися така схема, при якій злив для чавунною ванною буде обходитися без якого-небудь механізму, а також системи, що працюють в автоматичному і напівавтоматичному режимі. У першій ситуації користуються гумовою заглушкою, яка прикріплюється ланцюгом. Напівавтомат передбачає закриття і відкриття зливу за допомогою повороту важеля. Він є найбільш поширеним з причини того, що для керування зливом для ванної зовсім не потрібно контактувати з водою, тоді як заглушка на ланцюжку саме це і передбачає.
Якщо буде прийнято рішення вибрати злив-перелив для ванни автоматичного типу, то потрібно розуміти, що це досить дорога покупка. Управлятися система буде за допомогою натискання на спеціальну пробку. Якщо згадати такий пристрій, як душова стійка з виливом для ванни, то воно використовується вкрай рідко через свою непрактичність. Підбір матеріалу зливу для ванної: який краще підходить?
Як показує практика, остаточний вибір матеріалу зливу-переливу зазвичай залежить від уподобань того, хто цією ванною буде користуватися. Їх можна розбити на наступні категорії: 1. Пластикові вироби. Якщо є бажання сконструювати захисний екран, який буде приховувати від сторонніх очей труби, насоси та інші сантехнічні комунікації, то цей варіант буде оптимальним. З позитивних сторін можна відзначити несприйнятливість пластику до утворення грибка і корозії, також варто сказати про досить простій установці з-за наявності гофрованої труби, довжину якої можна коригувати. Та й невелика вартість тільки додає даній системі плюсів.
2. Латунні або бронзові системи. На вигляд вони набагато красивіше, якщо порівнювати їх з пластиком. Коштують чималих грошей і застосовуються у тому випадку, якщо немає бажання ховати сантехнічну систему за екраном, а хочеться виставити її напоказ. Для додання ще більшої привабливості мідно-латунні труби хромовані. Монтаж набагато більш довгий і складний, ніж у пластикових труб. 3. Злив у ванній кімнаті з чорного металу. Така система теж ховається за екраном, адже привабливими на вид їх назвати проблематично. Що являє собою процес встановлення зливу на ванній?
Зробити всі необхідні роботи по установці зливу-переливу своїми руками досить просто, причому досвідом в цій області навіть можна не володіти. Перед тим як зробити злив у підлозі у ванній, потрібно враховувати, що робити його потрібно лише тоді, коли питання, як підняти ванну, вже не встає – вона повинна вже бути повністю зафіксована. Сам процес включає в себе декілька важливих етапів. Щоб злив працював добре, необхідно зробити нормальну висотну різницю між зливом сифона і каналізацією. Це потрібно для нормальної циркуляції води та щоб злив не забився з плином часу. Також корисно буде заздалегідь дізнатися схему розташування труб і ознайомитися з відгуками про виконання монтажу зливу-переливу, а ще буде корисно знайти інструкцію до самої ванної, яка стане помічником у разі необхідності заміни однієї з деталей.
Для початку встановлюють нижній злив. Нижня накладка горловини прикладається знизу зливного отвору, а верхня накладка встановлюється вже всередині ванни. Після цього закручується гвинт верхній накладки, тільки не до самого упору, адже в іншому випадку можна пошкодити крихкий пластик. Верхній перелив встановлюється аналогічним способом. Наступним кроком є підключення зливу з переливом за допомогою шланга. Надмірна довжина шланга вирішується звичайним згинанням, при цьому необхідність в обрізанні шланга відпадає. Зливна горловина підключається до сифону. До самого сифону під'єднується гофрована труба, яка буде відводити використану воду в каналізацію.
Останнім етапом є тестування якості виконаних робіт. Для цього ванна наповнюється більш ніж наполовину, після чого заглушка закривається. Якщо встановлена душова панель з виливом для ванни, то її теж треба перевірити. У разі виявлення протікання потрібно полагодити конструкцію шляхом підкручування гайки нижнього зливу або ж повністю переробляти всі роботи по установці зливу-переливу для ванни.
